Життєвий наказ
Мені здалось, що я йду безмежним полем…
Я оглянувсь - і зрозумів, що це якесь море!
Воно було Чорне, чи можливо Червоне…
Воно було медуз і риби повне.
Та ось пройшло секунд сорок –
Весь білий світ охопив морок.
І знову я не знаю де я,
Діється зі мною якась дурня?!
Ось зірка з’явилась вмить,
Якийсь образ переді мною стоїть.
Він сказав мені тихо слова:
- На плечах у тебе є голова?!
Та ти обережно ступай,
Злості ніколи не пізнавай,
Йди світом, немов небесна хмарина
Й не будь, як ота жалюгідна тварина.
Твій сенс у житті - це ти сам!
Збережи те, що Бог тобі дав!

Ірина Мазур, 9 клас